Орлів Олександр Якович [25.3(6.4) .1880, Смоленськ, — 28.1.1954, Москва], радянський астроном, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1927), академік АН(Академія наук) УРСР (1939). Закінчив Петербурзький університет (1902). У 1913—34 директор астрономічної обсерваторії і професор Одеського університету, в 1926—34 і 1938—51 директор Полтавської гравіметричної обсерваторії, в 1944—49 і 1951—52 — Головній астрономічній обсерваторії АН(Академія наук) УРСР. Під керівництвом О. проводилися (1926) роботи по гравіметричній зйомці України, вивченню приливних коливань сили тяжіння і змін широти. О. досліджував річний і вільний рух миттєвої осі обертання Землі і отримав найбільш точні дані про рух полюсів Землі. Основні праці по теоретичній астрономії, сейсмометрії і магнетометрії. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Астрономія СРСР за тридцять років. 1917—1947. Сб. ст., М. — Л., 1948 (є літ.(літературний)); Аксентьева З. Н., Життя і діяльність Олександра Яковича Орлова (1880—1954), в кн.: Праці 11-ої астрономічної конференції СРСР (Пулково, 24—26 травня 1954), Л., 1955.
