Оркан (Orkan) Владислав [псевдонім; справжнє ім'я і прізвище — Францишек Смречиньський (Smreczyński)] (27.11.1875, Поремба-Велька на Подгалье, — 14.5.1930, Краків), польський письменник. Вчився в гімназії в Кракові (1888—95), потім жив в селі. Друкуватися почав в 1896. Найбільшу популярність здобули його збірки розповідей «Новели» (1898), «Над обривом» (1900) і особливо романи «Батраки» (1900; русявий.(російський) пер.(переведення) 1926 і 1951) і «В Розтоках» (1903), що розкривають соціальні конфлікти в селі. Трагічне світовідчування, викликане придушенням російської Революції 1905—07, виразилося в романі «Мор» (1910), збірка віршів «З мертвого струмка» (1912). Автор циклу новел «Пастуша любов» (1908), романа «За старих часів» (1912), історичного романа «Костка Наперський» (1925, русявий.(російський) пер.(переведення) 1927), етнографічних зарисовок і нарисів «Листа з села» (т. 1—2, 1925—1927).
Соч.: Dzieła.Wydanie zbiorowe, t. 1—15, Kr., 1960—72; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Знедолені, М., 1926.
Літ.: Історія польської літератури, т. 2, M.,1969; Pigoń S., W. Orkan, Kr., 1958; Faron B., W. Orkan, в кн.: Literatura okresu Młodej Polski, t. 3, Kr., 1973.
