Оргазм (греч. orgasmós, від orgáō — розбухаю, палаю пристрастю), вища міра похітливого відчуття, що виникає у момент завершення статевого акту або замінюючих його сурогатних форм статевої активності (онанізм, полюції і т.п.). У основі О. — безумовний рефлекс, який підкріплює сукупність сексуальних реакцій, формуючи цілісний поведінковий акт; у цьому — біологічна роль О. У особин жіночої статі О. не є обов'язковою для запліднення. У самок переважної більшості видів тварин (окрім деяких ссавців) О. відсутній. Механізм О. складний; у нім бере участь ряд фізіологічно супідрядних нервових (кіркових, підкіркових і спинномозкових) структур.
На відміну від здорових чоловіків, в яких закінчення статевого акту завжди завершується настанням О., у більшості здорових, нормальних жінок повне пробудження сексуальності, поява О. настає не відразу після початку регулярної статевому життю, а значний термін опісля (частіше від декількох місяців до декількох років). У подальшому О. у жінки буває не при кожному статевому акті (умовною кордоном «норми» прийнято вважати появу О. в половині випадків статевих стосунків). Значна частина жінок (за деякими даними, до 41%) ніколи не випробовує О.; багато хто з них страждає придбаною аноргазмієй, яка піддається корекції, інших же умовно можна охарактеризувати як «конституціонально холодних»: вони знають всі радощі материнства і вважають свій брак щасливим в усіх відношеннях. Ігнорування біологічних особливостей жіночої сексуальності і природних індивідуальних відмінностей і як результат — прагнення «лікувати» кожен випадок аноргазмії так само безперспективні, як спроба змінити темперамент людини.
Літ.: Васильченко Р. С., Оргазм, в кн.: Патогенетичні механізми імпотенції, М-код.,1956, з 47—51; Імелінський До., Психогігієна статевого життя, пер.(переведення) з польськ.(польський), М-код, 1972; Свядощ А. М., Жіноча сексопатологія, М., 1974; Malewska H., Kulturowe i psychospoleczne determinanty zycia seksualnego, Warsz., 1967; Gebhard Р., Raboch J., Giese H., The Sexuality of women, L.,1970.
