Опій (лат. opium, від греч.(грецький) ópion — маковий сік), висохлий на повітрі молочний сік з надрізів на незрілих коробочках опійного маку; відноситься до знеболюючим засобам . Містить близько 20 алкалоїдів — похідних фенантрену (див. Кодеїн,Морфін ) і ізохіноліну. Фармакологічні властивості визначаються головним чином морфіном, вміст якого в О. складає в середньому 10%. Вживання О., як і будь-якого наркотика, небезпечно розвитком пристрасті до нього (див. Наркоманія ). Препарати О. (порошок, сухий екстракт, настойка) застосовують також для зниження перистальтики кишечника при деяких видах проносу. У малих кількостях входить до складу комбінованих протикашельних і відхаркувальних препаратів.
