Оптація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Оптація

Оптація (від латів.(латинський) optatio — бажання), в міжнародному праві вибір громадянства особами, що мають громадянство два або більш за держави, вироблюваний на підставі угоди зацікавлених держав або їх національного законодавства. Найчастіше здійснюється при територіальних змінах по спеціальних угодах, надаючим громадянам договірних держав право О. Діти, як правило, при О. слідують громадянству батьків.

  Прикладом О., пов'язаною з територіальними змінами після 2-ої світової війни 1939—1945, є Мирний договір з Італією 1947, згідно з яким громадянам, що постійно проживали до 1946 на територіях, перехідних до інших держав, було надано право О. громадянства протягом 1 року.

  Після Жовтневої революції 1917 Радянську державу уклала угода про О. з державами, що виділилися із складу колишньої Російської імперії (наприклад, з Фінляндією). Ряд угод про О. СССР уклали після 2-ої світової війни. Наприклад, Протокол про О. до Договору між СРСР і Чехословакією 1945 про Закарпатську Україну передбачав, що особи української і російської національностей, що проживали на території Чехословакії (у регіонах Словаччини), і особи словацької і чеської національностей, що проживали на території Закарпатської України, можуть вибирати громадянство СРСР або Чехословакії.

  В 1956—66 СРСР уклав з рядом соціалістичних держав конвенції про подвійне громадянство> (див. в ст. Біпатриди ), в яких також передбачалася О. громадянства.