Опошня
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Опошня

Опошня , селище міського типа в Зеньковськом районі Полтавської області УРСР, на р. Ворскла (приплив Дніпра), в 45 км. до С. від Полтави. Фабрика художніх виробів; заводи: художньої кераміки, асфальтобетонний, цегельний, сироварний. Інкубаторно-птахівницька станція.

  О. — центр українського народного мистецтва (кераміка, ткацтво), що здобув широку популярність з 19 ст Керамічні вироби О. (посуд, іграшки, облицювальні плитки) відрізняються різноманітністю форм і багатством декору. Вироби покриває розпис локальними колірними плямами (в основному крупно намальований стилізований рослинний узор), підкреслюючи їх декоративну узагальненість. Традиції майстрів 19 і 1-ої половини 20 вв.(століття) (Ф. Чирвенко, Ст Ст Поросне) розвивають художники М. С. Каша, І. А. Білик, Ст А. Біляк, Т. Н. Демченко, Р. А. Кирячок, А. Ф. Селюченко і ін. Керамічні плитки, використовувані як архітектурний декор, часто робляться по ескізах архітекторів.

  Літ.: Дмiтрiєва Є. М., Micтецтво Oniшнi, Київ, 1952.

Опошня. Сучасні керамічні вироби. «Носатка» (умивальник).

Кераміка сіла Опошня: вгорі — куманец (1947—49, худий.(художник) М. С. Каша, З. І. Коломієц), статуетка «Лев» (1970, худий.(художник) І. А. Білик); внизу — бочонок (1948, худий.(художник) З. П. Лінник), статуетка «Жінка на фантастичному звірові» (1967, худий.(художник) А. Ф. Селюченко), глек (нач. 20 ст). Музей українського народного декоративного мистецтва УРСР. Київ.

Опошня. Сучасні керамічні вироби. Баклажка.