Опори контактної мережі , залізобетонні, металеві або дерев'яні конструкції, на яких закріплюються дроти контактної підвіски і ін. повітряних ліній електрифікованих залізниць. Контактна підвіска кріпиться до опор на консолях (кронштейнах), жорстких металевих ригелях (поперечках) або системою поперечних тросів; дроти ін. повітряних ліній — на дерев'яних або металевих кронштейнах.
О. до. с. підрозділяються за призначенням на тих, що підтримують (проміжні і перехідні), анкерні (для сприйняття навантажень від натягнення дротів), фіксуючі (для утримання дротів відносно осі струмоприймача електричного рухливого складу) і фідери (для підвіски дротів живлячих і відсисаючих ліній); по конструкції розрізняють О. до. с. що самонесущие і з відтяжками. На перегонах однопутних і двоколійних ліній залізниць, а також на окремо розташованих дорогах станцій встановлюють консольні О. до. с.
В СРСР найбільшого поширення набули залізобетонні О. до. с. конічної форми; залежно від гідрологічних умов і роду струму в контактній мережі вони встановлюються в грунт або на фундаментах. Металеві опори з гнучкими поперечками встановлюють на станціях з числом доріг більше 8—10, а також як анкерні, якщо не можна розмістити залізобетонні О. до. с. з відтяжками. Для ліній фідерів металеві опори встановлюють на блокових або свайних залізобетонних фундаментах. Дерев'яні О. до. с. застосовують лише як тимчасові.
Літ.: Беляєв І. А., Вітрів Н. І., Марголіс С. М., Монтаж, експлуатація і ремонт контактної мережі, М., 1964; Фрайфельд А. Ст, Поршнев Би. Р., Власов І. І., Проектування контактної мережі електрифікованих залізниць, 3 видавництва, М., 1972.
