Онієвиє з'єднання , з'єднання іонного характеру загальної формули (R n +1 M n ) + X – , де R — органічний радикал або водень, М-код — атом N, Р, Про і ін. (відповідно амонієві, фосфонієвиє, оксонієвиє з'єднання і ін.), Х — аніон, n — нижча валентність М-коду в органічних сполуках. Онієвий атом М-коду може входити до складу гетероциклу (наприклад, пірідінія солі). Від характеру атома М., аніона Х і органічного радикала істотним чином залежить стабільність О.с.; так, більшість О. с. стійко за наявності комплексних аніонів (,, і ін.). Стабільні О. с. — тверді солеподібні речовини, розчинні унаслідок іонного характеру у воді і полярних органічних розчинниках. Найбільш загальним прикладом утворення О. с. є добре відома реакція між амінами і алкилгалогенідамі: R 3 N: + Ich 3 ® R 3 (Ch 3 ) N + I – .
В цій реакції атом донор (N:) в результаті усуспільнення вільної пари електронів набуває одного позитивного заряду і одного додаткового ковалентного зв'язку. О. с. — проміжні продукти в багатьох органічних реакціях. Онієвиє структури входять до складу багатьох лікарських препаратів, нейтральних мив, закріплюючих речовин (у текстильній промисловості) і ін.
