О’Ніл (O’neill) Юджін (16.10.1888, Нью-Йорк, — 27.11.1953, Бостон), американський драматург. Виучувався в католицькій школі і коледжі, в 1906 поступив в Прінстонський університет (не закінчив). Працював матросом, був репортером в провінційній газеті. У 1914 вивчав драматичне мистецтво в Гарвардському університеті. Літературну діяльність почав віршами. Перші драматургічні досліди O’H. (збірка «Спрага і інші одноактні п'єси», 1914) були поставлені на сцені експериментального театру в Провінстауне. Психологічна п'єса «За горизонтом» (1920, пост.(постанов) 1920; Пуліцеровськая премія) ставить проблему трагічного розладу мрії і дійсності. Написав експрессионістічниє по манері п'єси: «Кудлата мавпа» (1922, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925) — про позбавлення людяності особи в капіталістичному суспільстві; «Крила дани всім дітям людським» (1924, пост.(постанов) 1924, русявий.(російський) пер.(переведення) під назвою «Негр», 1930) психологічна драма, одна з перших в США що ставить расові проблеми; «Пристрасті під в'язами» (1925, пост.(постанов) 1925; русявий.(російський) пер.(переведення) 1927) — варіант класичної трагедії власності; «Марко-мільйонщик» (1927, пост.(постанов) 1928) — критика буржуазної цивілізації, і ін. У ці роки п'єси O’H. ставилися в СРСР. До кінці 20-х рр. в творчості O’H. намітилася криза (п'єса «Дивна інтерлюдія», 1928, відмічена інтересом O’H. до психоаналізу З. Фрейда). До пізніх п'єс O’H. відносяться: «Динамо» (1929), «Дні без кінця» (1934), «Рознощик льоду настає» (1939, опублікована в 1946). З 1934 O’H. працював над драматичною сагою — «Оповідь про власників, що обкрали самих себе» (за задумом — 11 п'єс), яка повинна була охопити життя Америки в 1775—1932. За декілька місяців до смерті O’H. знищив рукописи 6 п'єс з «Оповіді...». З автобіографічних п'єс особливо важливі «Луна для пасинків долі» (1942, опублікована в 1945, пост.(постанов) 1957), «Довгий день вирушає опівночі» (1941, пост.(постанов) 1956). Для драматургічної манери O’H. характерне поєднання реалізму з натуралізмом і експресіонізмом. Нобелівська премія (1936).
Соч.: The plays, v. 1—3, N. Y., 1934; Ah, Wilderness!..., [Harmondsworth, 1966]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Золото, М., 1928; П'єси, т. 1—2 [М., 1971].
Літ.: Стариків А., Невідома п'єса Ю. О’Ніла, «Іноземна література», 1956 № 11; Злобін Р., Люди, що обкрали самих себе, там же, 1965 № 7; Gelb A. and Gelb Ст, O’neill, N. Y., [1962]; Sheaffer L., O’neill, son and playwright, Boston — Toronto [1968]: Törnqvist E., A drama of souls, New Haven — L., 1969.
