Омер Сейфеддін (Omer Sevfettin) (28.2.1884, Генен, — 6.3.1920, Стамбул), турецький письменник. Здобув військову освіту. З 1914 викладав літературу в ліцеї Кабаташ в Стамбулі. Друкувався з 1911. З творчістю О. С. зв'язано становлення реалістичної турецької новели. У його творах розкриті протиріччя, властиві турецькій буржуазії після младотурецкой революції (1908). У розповідях, користь, що батожать, і неуцтво духівництва («Святий» «Рятівник»), брехню буржуазних політиканів («Ефруз бий», «Прогрес»), феодально-патріархальну відсталість («Віровідступник» і ін.), автор удається до сатиричного гіперболізування. Одній з основних тим О. С. було національне питання, інколи в пантюркистськом освітленні («Лист вітчизні»). Розповіді О. С. увійшли до збірок «Високі каблуки» (1923), «Білий тюльпан» (1938), «Крапка» (1956), «Ефруз бий» (1970) і ін. Писав також вірші.
Соч.: Ömer Seyfettin’in toplu eserleri, с. 1—10, Ist., 1962–64; Şiirleri, Ankara, 1972; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Розповіді, М., 1957.
Літ.: Алькаєва Л. О., Нариси по історії турецької літератури. 1908–1939, М., 1959; Айзенштейн Н. А., З історії турецького реалізму.М., 1968; Alangu Т. Ömer Seyfettin. Ülkücü bir yazarin romani, Ist., 1968; Ölümünün 50. yildönümü münasebetiyle Ömer Seyfettin bibliyografyasi, Ankara, 1970.
