Омела
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Омела

Омела (Viscum), рід напівпаразитних чагарників сімейства ремнецветникових. Зростають на гілках дерев. Листя супротивне або кільчасте, сидяче, цілісне, шкірясте. Квітки одностатеві (рослини однодомні або дводомні), дрібні, зеленуваті, жовті або білуваті, переважно по 3 в розвилках стебла, рідко одіночниє. Плід — біла, жовта, помаранчева або червона, частіше односім'яна ягода; насіння без шкірки, покриті клейкою слизистою м'якоттю. Близько 70 видів, головним чином в тропічній і субтропічній Африці, декілька — в тропічній Азії, на С. Австралії, в Євразії. У СРСР 2 види: О. біла (V. album) — в середній і південній смузі Європейському частині і на Кавказі; О. забарвлена (V. coloratum) — на Далекому Сході. В О. білою розрізняють 3 підвиди; один паразитує на листяних деревах — груші, яблуні, тополі, клені і ін., два інших – на хвойних деревах — сосні і ялиці. Плоди О. поширюються птицями. З плодів отримують т.з. пташиний клей, використовуваний для лову дрібних птиць. Екстракт з молодого листя О. білою застосовують для лікування ранніх стадій гіпертонічної хвороби.

  Літ.: Атлас лікарських рослин СРСР, М., 1962.

  Т. Ст Егорова.

Омела біла, загальний вигляд (на зрізі вітки видно корінці омели з присосками, проникаючими в деревину); а — жіноче суцвіття, би — чоловіче суцвіття.