Олар (Aulard) Франсуа Віктор Альфонс (19.7.1849, Монброн, — 23.10.1928, Париж), французький історик, фахівець в області історії Великої французької революції. Здобувши філологічну освіту, в 1871—76 викладав в ліцеях Німа, Ніцци, в 1878—84 — в університетах Екса, Монпелье, Діжона, Пуатье. У 1886, після створення в Сорбонне (1885) кафедри історії Революції, О. очолив її і займав до листопада 1922. Перший секретар бюро суспільства історії Французькій революції, з 1887 голова і редактор його друкарського органу «La Revolution française». У 1901 опублікував свою головну працю «Політична історія Французької революції» (русявий. пер.(переведення), 4 видавництва, 1938), заснована на вивченні величезної кількості архівних матеріалів. Вніс багато нового в дослідження історії революції, проте весь хід революції розглядав лише з позицій боротьби ідей, в чому позначилися його ідеалістичні погляди. Критичний підхід О. до джерелам, висока дослідницька техніка яскраво виявилися в його істочниковедчеськой діяльності — в багатотомних наукових публікаціях під його редакцією [у русявий.(російський) пер.(переведення) є: «Французька революція в провінції і на фронті (Донесення комісарів Конвенту)», 1924]. На початку 1900-х рр. намітилося зрушення в наукових позиціях О. — певний його поворот до проблем економічної і соціальної історії революції; у 1912—13 він почав читати в Сорбонне курс на тему «Соціальна політика Конвенту». О. різко виступав проти реакційної концепції Французької революції І. Тена, переконливо довівши її неспроможність. В період 1-ої світової війни 1914—18 займав позицію шовініста. Вороже віднісся до Великої Жовтневої соціалістичної революції. В той же час О. в 1919 протестував проти антирадянської інтервенції імперіалістичних держав, засуджував кампанію наклепу проти молодої Радянської держави.
Соч. (окрім указ. у тексті): Etudes et leçons sur la Revolution française, ser. 1—7, P., 1893—1913; La Revolution française et le regime feodal, P., 1919; Taine, historien de la Revolution française, P., 1907.
