Окьер (Aakjær) Йеппе (10.9.1866, Окьер, поблизу Ськиве, — 22.4.1930, Еуле, поблизу Ськиве), данський письменник. Син селянина. Вчився в Копенгагенському університеті (з 1895). Перший роман О. — «Син селянина» (1899). У романі «Діти гніву» (1904) реалістично змальовано важке життя ютландських батраків. У романі «Радость праці» (1914), книзі «Сага моїх рідних країв» (1921) позначилася ідеалізація патріархального побуту данського села. Кращі вірші О. відмічені глибоким ліризмом і народністю: збірки «В чистому полі» (1905), «Пісні іржі» (1906), «Чорнозем і руда» (1909), «Літо і луг» (1910), «Під вечірньою зіркою» (1927). Покладені на музику, багато віршів О. стали народними піснями. Про своє життя О. розповів в спогадах (книги 1—4, 1928—34).
Літ.: Крістенсен С. М. Данська література. 1918—1952, М., 1963; Nørgrd F., J. Aakjaer og naturfredning, Kbh., 1942; Bomholt J., Jeppe Aakjær 100 r, «Aktuelt», 1966, 10 sept.
