Окулова (Теодорович) Глафіра Іванівна (партійний псевдонім — «Зайчик») [23.4(5.5) .1878, село Шошино, нині Мінусинського району Красноярського краю, — 19.10.1957, Москва], учасниця революційного руху в Росії. Член Комуністичної партії з 1899. Народилася в сім'ї золотопромисловця. Вчилася в Москві на педагогічних курсах; у 1896 арештована за участь в студентській демонстрації, вислана в губернію Енісейськую. З 1899 вела соціал-демократичну пропаганду в робочих кухлях Києва. У 1900—02 член Іваново-Вознесенського комітету РСДРП; як агент «Іскри» працювала в Самарі і Москві. У 1902 кооптована до складу Організаційного комітету із скликання 2-го з'їзду РСДРП; арештована, вислана в Якутську область. У 1905—08 вела партійну роботу в Петербурзі. У 1911 послідувала за мужом І. А. Теодоровичем на каторгу в Іркутську губернію. Після лютневої революції 1917 член Красноярського губкома партії і Президії губісполкома. У 1918—20 член ВЦИК і його Президії, начальник політвідділу Східного фронту і член РВС(Реввоєнрада) 1-ої, 8-ої і Запасної армій, потім на політроботі на транспорті. З 1921 на партійній і науково-педагогічній роботі. З 1954 персональний пенсіонер. Нагороджена орденом Леніна.
