Озеров Юрій Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Озеров Юрій Миколайович

Озеров Юрій Миколайович (р. 26.1.1921, Москва), радянський кінорежисер, народний артист РРФСР (1974). Член КПРС з 1947. Син Н. Н. Озерова . У 1944 закінчив військову академію ним. Фрунзе, у 1951 — режисерський факультет ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії) а. З 1952 режисер «Мосфільма». Перша робота — видовий фільм «В Никітськом ботанічному саду» (1952). Поставив художні фільми: «Син» (1956), «Кочубей» (1958), «Фортуна» (1959, радянсько-албанська постановка), комедію «Велика дорога» (1963, советсько-чехословакськая постановка) про перебування в Росії Я. Гашека . Якнайповніше вираження творча індивідуальність режисера отримала в епічному кіноциклі «Звільнення» (фільми: «Вогненна дуга», «Прорив», обидва в 1970; «Напрям головного удару», 1971; «Битва за Берлін», «Останній штурм», обидва в 1972), у якому передана велич народного подвигу, мужність радянських солдатів і полководців, що отримали перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941—45 (Ленінська премія, 1972). О. автор і співавтор ряду сценаріїв своїх фільмів, а також фільмів, поставлених ін. режисерами. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.