Одеський театр опери і балету академічний, український музичний театр, один із старих в СРСР. Відкритий в 1809; ставилися драматичні і оперні спектаклі. Поряд з росіянами і українськими виступали італійські і французькі трупи. У 20-х рр. поставлені опери «Дніпровська русалка» Кауера, «князь-невидимка» Кавоса, балети. У 1873 будівлю театру згоріло, в 1887 побудоване нове (австрійський архітектор Ф. Фельнер і Г. Гельмер), еклектично що поєднує межі ренесансу і бароко, переобтяжене декором, проте по своєму плануванню і за технічними даними не поступливе кращим в Європі. Як диригенти (спектаклів і симфонічних концертів) виступали: П. І. Чайковський, Н. А. Римських корсаків, А. Р. Рубінштейн, Е. Ф. Направник, А. С. Аренський, А. К. Глазунов і ін. У 1894—1937 музичний руковлдітель театру — народний артист Української РСР І. Ст Прібік. У спектаклях брали участь С. А. Крушельніцкая, Ф. І. Шаляпін, М. І. і Н. Н. Фігнери, Л. Ст Собінов; гастролювали співці Дж. Ансельмі, М. Баттістіні, Л. Джіральдоні, Тітта Руффо, Е. Карузо; танцювали А. П. Павлова, А. Дункан, Е. Ст Гельцер. З 1911 ставилися головним чином оперні спектаклі. Після Жовтневої революції 1917 вперше поставлені опери «Розлом» Феміліді (1929), «Захар Беркут» («Золотий обруч») Лятошинського (1930), «В полоні в яблунь» Чишко (1931), «Поділа небесні» (1931), «Сотник» (1939) Беріковського, «Трагедійна ніч» Данькевіча (1935), «Сім'я» («Шукачі щастя») Ходжа-Ейнатова (1940). У 1923 організована постійна балетна трупа. У 1925 будівлю театру згоріло, в 1926 відновлено. Спектаклі стали йти українською мовою. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 колектив театру знаходився в Красноярську (об'єднавшись з Днепрепетровським театром опери і балету), в 1944 відновив роботу в Одесі. Ставить твори радянських композиторів — прем'єри обпер «Жорстокість» (1968) «Лейтенант Шмідт» (1972) Кравченко і др.; опери і балети композиторів-класиків. У театрі працювали диригенти — А. Е. Маргулян, А. І. Пазовський, Н. Д. Покровський, С. А. Столерман, Р. А. Столярів; режисери — Н. Н. Боголюбов, Ст Д. Манзій, Я. І. Гречнев, Ст А. Лосський, Н. М. Стефанович; співці — народний артист СРСР М. С. Грішко, До. А. Лаптев, М. С. Паторжінський, Би. А. Руденко, народний артист РРФСР Р. Ст Олейніченко, А. І. Батурін, Н. До. Печковський, П. І. Цесевіч, народний артист Української РСР М. П. Бем, І. І. Валіковськая, А. І. Жуковськая, Р. А. Поліванова, О. Н. Благовідова, Ю. С. Кипоренко-Даманський, До. І. Тоцкий. У трупі театру (1974): співці — народний артист СРСР Р. М. Сергиенко, Н. А. Ткаченко, народний артист Української РСР А. П. Ріхтер; головний диригент — заслуженого на діяча мистецтв Української РСР Би. Е. Грузин, головний художник — народний художник Української РСР, заслуженого на діяча мистецтв Грузинської РСР П. А. Злочевський. Режисер — Р. І. Дикий, балетмейстер — І. А. Чернишев, хормейстер — Л. М. Бутенко.
Літ.: Розен Л., Шумакова Л., Одеський театр опери і балету, Од., 1964.
