Оганесян Леон Андрійович [13(25) .2.1885, Тбілісі, — 11.5.1970, Єреван], радянський терапевт, академік АМН СССР(Академія медичних наук СРСР) (1944) і АН(Академія наук) Вірменською РСР (1943), заслуженого на діяча науки Вірменської РСР (1940). Член КПРС з 1947. У 1909 закінчив медичний факультет Харківського університету. У 1923—67 завідувач кафедрою пропедевтічеськой терапії Єреванського медичного інституту і одночасно завідуючий секторами історії вірменської медицини і біології (1944—53), медицина (1953—55), кардіології (1955—60) АН(Академія наук) Вірменською РСР. Засновник і директор (1960—61) інституту кардіології міністерства охорони здоров'я Вірменської РСР (у 1972 інституту привласнено ім'я О.). Основні праці по проблемах кардіології, бальнеології і курортології, маляріології, історії медицини. Почесний член Всесоюзного наукового суспільства терапевтів, голова наукового суспільства терапевтів Вірменії, член Інтернаціональній академії історії медицини (1962). Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Мінеральні джерела Вірменії, Ер., 1936; Підручник діагностики внутрішніх хвороб, Ер., 1943 (співавтор); Історія медицини у Вірменії з прадавніх часів до наших днів, ч. 1—5, 2 видавництва, Ер., 1946—47; Приватна патологія внутрішніх хвороб, Ер., 1956 (співавтор).
Літ.: Леон Андрійович Оганесян, під ред. Р. А. Гевондяна, Ер., 1955; Академія наук Вірменської РСР за 25 років, Ер., 1968.
