Оброблювальна промисловість , галузі виробництва, що займаються обробкою або переробкою пром.(промисловий) і з.-х.(сільськогосподарський) сировини. На відміну від добувній промисловості, яка знаходить свій предмет праці в природі, О. п. має справу з предметами, які вже самі є продуктами праці. До О. п. відносяться підприємства по виробництву чорних і кольорових металів, хімічних і нафтохімічних продуктів, машин і устаткування, виробів деревообробки і целюлозно-паперової промисловості, цементу і ін. будівельних матеріалів, продукції легкої і харчової промисловості, а також підприємства по ремонту промислових виробів і ін.

  О. п. — база розширеного відтворення, основа зростання продуктивності суспільної праці. У СРСР зосередження в руках держави всіх матеріально-технічних ресурсів в умовах планового господарства забезпечує швидке зростання всіх галузей О. п. (див. таблиці.).

Виробництво окремих видів продукції оброблювальної промисловості в СРСР

* Без виробництва в господарствах населення.

Доля О. п. у всій промисловій продукції відображає міру індустріального розвитку країни і прогресивність галузевої структури її промисловості. За роки Радянської влади при зростанні всієї промисловості в 105 разів (1972 по відношенню до 1913) така найбільша галузь добувної промисловості, як паливна, виросла в 46 разів, а основні галузі О. п. — машинобудування і металообробка збільшилися в 1040 разів, хімічна і нафтохімічна — в 564 рази. Завдяки випереджаючим темпам зростання доля О. п. в загальному об'ємі продукції промисловості СРСР в 1972 склала 91,5%.

Високого Рівня достігла О. п. і в ін. соціалістичних країнах.

  Серед капіталістичних країн найбільш розвинену О. п. мають США, Японія, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Великобританія, Франція, Італія, Канада. Див. Промисловість .

  Ст І. Фомічев.