Обробка в музиці, всяка видозміна оригінального нотного тексту музичного твору, переслідуюча певну мету, наприклад пристосування його для виконання любителями музики, що не володіють високою технікою, використання в учбово-педагогічній практиці, виконання ін. складом інструментів. У минулому в Західній Європі була поширена поліфонічна обробка наспівів григоріанського хоралу, що служила до 16 ст основою всієї багатоголосої музики. У 19—20 вв.(століття) велике значення придбала О. народних мелодій, яка частіше називає їх гармонізацією . Обробку народних мелодій здійснювали багато крупних композиторів: І. Гайдн, Л. Бетховен, І. Брамс, М. А. Балакирев, Н. А. Римських корсаків, П. І. Чайковський, А. К. Лядов і ін. О. багатоголосого вигадування для ін. складу виконавців часто називають аранжуванням, перекладенням, а у випадках, коли твір обробляється для виконання оркестром, — оркестровкою. О. вигадування (зазвичай п'єси для одного інструменту — фортепіано, скрипки і т.п.), що зводиться до ширшого вживання в нім віртуозного початку при збереженні колишнього виконавчого складу, незрідка називають транскрипцією .
