Обпав (лат. opalus, греч.(грецький) opállios, від санськр.(санскритський) впала — коштовний камінь), мінерал, твердий природний псевдогідрогель складу Sio 2 ·nH 2 O. Насправді є в основному агрегатом найдрібніших зерен низькотемпературного кристобаліту (див. Кремнезему мінерали ). Вміст води в більшості О. 2—14%. Звичайні домішки: MGO, CAO, Al 2 O 3 , Fe 2 O 3 і ін. Утворює натічні, шаруваті, пористі агрегати. Твердість за мінералогічною шкалою 5—6,5; щільність 1800—2250 кг/м-коду . Забарвлення завдяки домішкам буває різним — білою, жовтою, бурою і др.; незрідка безбарвний. Для напівпрозорих різновидів характерна опалесценция. Різновиди: гиаліт (безбарвний і прозорий), благородний О. (з красивою грою кольорів) гидрофан (пористий, каламутний О.) і ін. Деякі гірські породи цілком складаються з О. — гейзерит, діатоміт, трепел . Утворення О. пов'язане з відкладенням кремнезему з гарячих вулканогенних вод або з розкладанням силікатів під дією води і вуглекислоти в зоні вивітрювання. О. біогенного походження складають скелети діатомей і радіолярій. Кольорові іризуючі (див. Ірізация ) О. уживаються як камені виробів; благородний О. є коштовним каменем. У СРСР знахідки О. відомі на Україні, в Казахстані і др.; за кордоном — в Угорщині, Чехословакії, Мексиці, Австралії і ін. З опалових порід найбільше практичне значення мають діатоміти і трепели.
