Оборін Лев Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Оборін Лев Миколайович

Оборін Лев Миколайович [29.8(11.9) .1907, Москва, — 5.1.1974, там же], народний артист СРСР радянський піаніст (1964). Закінчив Московську консерваторію в 1926 по класу фортепіано. До. Н. Ігумнова. З 1930 викладав фортепіанну гру в Московській консерваторії (з 1935 професор). Серед учнів — Т. П. Кравченко, М. С. Воськресенський, Е. Р. Новіцкая, А. Р. Севідов. Виступав як соліст і ансамбліст (у сонатних вечорах з Д. Ф. Ойстрахом, в тріо з Д. Ф. Ойстрахом і С. Н. Кнушевіцким). Гра О. відрізнялася ясністю задумів, щирістю і теплотою відчуттів. Його обширний репертуар включав класичну і сучасну музику, особливо удавалися піаністові твору Ф. Шопена, Р. Шумана, Ф. Аркуша, П. І. Чайковського, С. Ст Рахманінова. Був першим виконавцем ряду творів радянських композиторів, 1-я премія на 1-м-коді Міжнародному конкурсі піаністів ним. Шопена у Варшаві (1927). Державна премія СРСР (1943). Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

загрузка...

Соч.: Про деякі принципи фортепіанної техніки, в збірці: Питання фортепіанного виконання, ст 2, М., 1968, с. 71—80.

Літ.: Хентова С., Лев Оборін, Л., 1964; Рабіновіч Д., Портрети піаністів, 2 видавництва, М., 1970.

  Я. І. Мільштейн.

Л. Н. Оборін.