Обжа , одиниця поземельного обкладення в новгородських землях в 15—17 вв.(століття), що стягалася з орача, що мав одного коня. Розмір О., маючи певну стійкість для кожного району, мінявся впродовж кінця 15—17 вв.(століття) і вагався залежно від якості землі і ін. природних умов. Середня величина О. дорівнювала 15 дес.(десятина)
Літ.: Абрамович Р. Ст, Декілька досліджень з області російської метрології XV—XVI вв.(століття) (Коробья, Копиця, Обжа), у збірці: Проблеми джерелознавства, т. 11, М., 1963.
