Нієдре Яніс Яновіч (р. 24.5.1909, Тіхвін, нині Ленінградської області), латиський радянський письменник і літературознавець, заслуженого на діяча культури Латвійської РСР (1959). Член КПРС з 1934. Вчився в Ризькому комерційному інституті (1931—33). Друкується з 1927. При фашистському режимі піддався тюремному висновку, написав про це книгу розповідей «В камерах п'яти корпусів» (1941). Трилогія «Село Пушкани» (т. 1—3, 1941—61) відображає революційну боротьбу у дорадянській Латгалії. У 1959 опублікував роман «Весняні води» (русявий. пер.(переведення) 1960), в 1966 — «За вікном зростає реп'ях». Життя латиського революціонера П. І. Стучки присвячені романи «Кожному своє щастя» (1968, русявий.(російський) пер.(переведення) 1970) і «Острівець в бурхливому океані» (1970, русявий.(російський) пер.(переведення) 1972). Автор праць «Латиський фольклор» (1948) і «Латиська література» (т. 1—2, 1952—53). У 1941—57 Н. був першим секретарем правління СП(Збори постанов) Латвії. Член Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1940—47). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
