Німецький федеральний банк (Deutsche Bundesbank), центральний емісійний банк ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). Створений в 1957 шляхом злиття Банку німецьких земель з центральними банками земель. Н. ф. би. — наступник Рейхсбанку (центрального емісійного банку Німеччини, що діяв з 1875 по 1945 і фактично підпорядкованого державі). В кінці 1946 в Західній Німеччині на базі філій Рейхсбанку в межах кожної землі був створений центральний банк, а в 1948 цю систему емісійних банків очолив Банк німецьких земель. Останній не мав філій і здійснював свої операції з ін. ланками кредитної системи через центральні банки земель. Двоступінчата емісійна система проіснувала у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) до утворення Н. ф. би. Капітал Н. ф. би. у 290 млн. марок належить державі. Банк користується монопольним правом емісії банкнот, проводить операції із золотом і девізами здійснює касового виконання бюджету, кредитування держави і міжнародних організацій. Головна контора — у Франкфурті-на-Майне. На кінець листопада 1973 золотовалютні запаси банку дорівнювали 98,2 млрд. марок, у тому числі золото — 14,0 млрд. марок і доларів США — 70,6 млрд. марок. Банк надав кредити міжнародним організаціям на суму 2,5 млрд. марок, облік векселів 10,7 млрд. марок. У пасиві банку із загальної суми 135,4 млрд. марок банкноти склали 47,6 млрд. марок, вклади 68,7 млрд. марок, у тому числі вклади кредитних установ 53,2 млрд. марок.
