Німа Юшидж (псевдонім; справжнє ім'я Алі Есфендярі) (1897, Юш, Мазендеран, — 6.1.1960, Тегеран), іранський поет, літературний критик, мистецтвознавець. Вчився у французькому коллеже Сіні-Луї в Тегерані. У 1938 — 41 редактор журналу «Музика». Очолював поетичну школу «Нова поезія» («Ше''ре ноу»). Автор ліричних віршів, а також поем «Казка» (1921), «Поема про той, що зблякнув» (1921), «Сім'я солдата» (1925), «Манелі» (1957). Поезія Н. Ю. символічна, але близька до дійсності і соціально гостра. Прийоми аруза він поєднував з вільною ритмікою, чим сприяв оновленню національної поетичної форми. Своє естетичне кредо виразив в книзі «Два листи» (1946) і «Значення відчуттів» (1956).
Соч.: Афсане ва робаїйат, Тегеран 1339 ц.р. х. (1960).
Літ.: Жалі Баді, Німа Юшидж, батько нової поезії в Ірані, в кн.: Проблеми теорії літератури і естетики в країнах Сходу, М., 1964; Кор-Огли Х., Сучасна персидська література, М., 1965.
