Ньюмен (Newman) Джон Генрі (21.2.1801, Лондон, — 11.8.1890, Еджбастон, поблизу Бірмінгема), англійський теолог, педагог-теоретик, публіцист і церковний діяч. Син банкіра. Закінчивши Оксфордський університет, до 1833 поєднував університетське викладання з посадою вікарія. Вже в першому вигадуванні «Аріане IV століття» (1833) предуказано напрям подальших спроб Н. укріпити релігійну доктрину англіканської церкви. Проте здійснюючи цей задум в 90 «Трактатах, що періодично публікувалися, на злість дня», метою яких було проголошено припинити «засилля лібералізму в релігійній думці» і оживити в розумах «дійсне поняття про співвідношення англіканства і католицької релігії в цілому», Н. все далі відходив від англіканства. У 1845 він перейшов в католицтво, в 1847 став священиком римсько-католицької церкви. У 1854—58 Н. — ректор католицького університету в Дубліні. З 1879 кардинал. У вигадуванні «Виправдання свого життя, або Історія моїх релігійних поглядів» (1864) проповідував активне прийняття авторитарних релігійних переконань на основі інтуїції і за допомогою напруги волі і нравствственного відчуття. Це положення Н. філософськи розвинув в «Граматиці згоди» (1870). Вигадування Н. набули широкого поширення в католицькому середовищі і були перекладені різними мовами. У спорах між представниками томізму і ськотізма Н. був на стороні послідовників Іоана Дунса Худоби, захищав принцип вільної від схоластичних рамок «відкритої теології», з'явившись, т. о., одним з попередників оновлення і модернізації католицизму в середині 20 ст
Соч.: Works, v. 1—37, L., 1868—81; Essays and sketches, v. 1—3, N. Y., 1948; The letters and diaries, v. 1—18, L.— N. Y., 1961—68; The philosophical notebook of J. Н. Newman (in 2 vol.), v. I, N. Y., 1969.
Літ.: Ward W., The life of Cardinal Newman, v. 1—2, L., 1912; Bouyer L., Newman. Sa vie, sa spiritualité, P., 1952; Hollis З h., Newman and the modern world. N. Y., 1968.
