Новоросійський морський порт торгівельний, крупний порт в Радянському Союзі, розташований на північно-східному березі Чорного моря, в Цемесськой бухті. Заснований урядовим указом в 1846. Перший проект будівництва порту був затверджений в 1855. Проте його реалізація була почата в 1886. Швидкий розвиток порту почався з 1888, після прокладки до нього залізниці.
В роки Громадянської війни 1918—20 Н. м. п. був значно зруйнований. У 20-і рр. відновлений і на початок Великої Вітчизняної війни 1941—45 став найважливішим портом на півдні СРСР. В період німецько-фашистської окупації (1942—43) був повністю зруйнований. До 1950 відновлений; до 1965 побудовані гідротехнічні споруди: пірси № 1 і № 2, нафтобаза і нефтегавань, причали лісового і рибного портів.
Н. м. п. найбільший в СРСР по перевалці нафтових вантажів і цементу. Має в своєму розпорядженні велику кількість причалів, в яких виробляється вантаження і розвантаження океанських судів з експортно-імпортними і каботажними вантажами: генеральними, навалювальними і наливними. У порту є криті механізовані склади, елеватор, холодильник, велика кількість перевантажувальної техніки, плавучі крани, авто-і електронавантажувачі і ін. Є пасажирський причал з морським вокзалом для прийому радянських і іноземних судів. Морський вокзал обслуговує щорік сотні тисяч радянських і іноземних пасажирів і туристів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1923).