Новороссийсько-таманськая операція 1943 , бойові дії військ Північно-кавказького фронту (командуючий генерал-полковник І. Е. Петров), Чорноморського флоту (командуючий віце-адмірал Л. А. Володимирський) і Азовської військової флотилії (командуючий контр-адмірал С. Р. Горщиків) 10 вересня — 9 жовтня по розгрому німецько-фашистських військ на Таманськом півострові під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. Ворог створив на Таманськом півострові глибоко ешелоновану оборону — т.з. «Блакитну лінію», фланги якої упиралися в Азовське і Чорне морить. Особливо сильно був укріплений Новоросійськ, в районі якого були зосереджені 3 німецька і 1 румунська дивізії із складу 17-ої армії (командуючий генерал інженерних військ Е. Енеке).
За планом Н.-Т. о. головного удару завдавався в районі Новоросійська силами 18-ої армії з суші і десанта Чорноморського флоту з моря. Війська 9-ої і 56-ої армій що розташовувалися на правому крилі і в центрі фронту, повинні були перейти в настання після того, як позначиться успіх на новоросійському напрямі. У ніч на 10 вересня була проведена артилерійська підготовка і завдані ударів авіацією. Зі світанком кораблі Чорноморського флоту увірвалися в Новоросійський порт і висадили тих, що 3 десантують загону — один на західному побережжі Цемесськой бухти і два — в порту на замінованих причалах. Одночасно почалося настання на суші східної і західної груп 18-ої армії (остання з плацдарму Мисхако — «Малої землі»). Виявившись оточеними і відрізаними один від одного, десантні загони героїчно билися з перевершуючими силами противника. У ніч на 11 вересня був висаджений другий ешелон десанта. Цього ж дня перейшли в настання війська 9-ої армії, що завдавали удару на Темрюк, а 14 вересня — війська 56-ої армії, що діяли на центральному ділянці фронту. У Новоросійську в ході запеклих боїв 15 вересня східні і західні групи 18-ої армії з'єдналися і до ранку 16 вересня місто було звільнене. У двадцятих числах вересня війська фронту вийшли на рубіж р. Стара Кубань, де зустріли сильний опір ворога. Для сприяння військам, що настають, Чорноморським флотом були висаджені морські десанти в тилу ворога, в районах озер Солоне і Благовещенськоє, а Азовською військовою флотилією — на північному побережжі Таманського півострова, в районах Чайкино і Голубіцкой. Прорвавши оборону противника, війська фронту 9 жовтня вийшли до Керченської протоки. В результаті Н.-Т. о. було розгромлено таманськая угрупування противника, ліквідований важливий плацдарм ворога, що забезпечував йому оборону Криму, і створені сприятливі умови для подальшого настання з метою звільнення Кримського півострова.
Літ.: Гречко А. А., Битва за Кавказ, 2 видавництва, М., 1973: Завьялов А. С., Калядін Т. Е., Битва за Кавказ. 1942—1943, М.. 1957.
