Ним (Nîmes), місто на Ю. Франції, біля підніжжя плато Гариг. Адміністративний центр департаменту Гар. 124,9 тис. жителів (1968). Транспортний вузол. Харчовосмакова (вино, оливкове масло і ін.), трикотажна, швацька, взуттєва, машино-будівельна промисловість. У минулому відомий виготовленням меблевої тканини, хусток і ін.
В кінці 4—3 вв.(століття) до н.е.(наша ера) Н. (лат. Nemausus) — поселення кельтського племені вольков-арекоміков. У 121 або 120 до н.е.(наша ера) завойований Римом. У 4—8 вв.(століття) н.е.(наша ера) піддавався навалам германців і арабів. У 12 ст Н., значний ремісничий і торгівельний центр, добився прав комуни. У 1185 увійшов до складу графства Тулузського. У 1226 Н., одне з вогнищ руху альбігойцев, був узятий військами французького короля Людовика VIII, а в 1229 в числі ін. південних міст приєднаний до королівському домену. У 16—17 вв.(століття) важливий центр гугенотів, на початку 18 ст — повстання камізаров .
Н. відомий значним числом римських споруд, що добре збереглися. У їх числі: Арльськие коміра, або арка Августа (після 16 р. до н.е.(наша ера)); храм Корінфа — «Мезон Карре» (останні рр. до н.е.(наша ера)); амфітеатр (кінець 1 ст до н.е.(наша ера) — початок 1 ст н.е.(наша ера)); «храм Діани» (частина терм почала 2 ст); т.з. башта Мань (можливо, руїни мавзолею часу Августа); акведук Пон-дю-Гар (у 22 км. від Н.; кінець 1 ст до н.е.(наша ера)). Собор Сен-Кастор (романський фасад і нартекс, башта 11—15 вв.(століття)). ДО Ю. від Н. — житловий комплекс Кло-д''Орвіль (1964, Ж. Канділіс і ін.).
