Никітін Іван Никітіч (близько 1690, Москва, — 1742), російський живописець-портретист. Один з основоположників російського світського живопису. Вчився в Петербурзі в І. Г. Танауера (?); був посланий Петром I до Італії, де в 1716—19 вчився у Венеції і флоренції. Ранні портрети Н. показують його відхід від умовних прийомів парсуни, прагнення точне передати характерні межі моделі (портрети Цесарівни Ганни Петрівни і царівни Наталії Олексіївни, обидва до 1716 Третьяковськая галерея). У зрілий період (1720-і рр.) Н. добивається яскравості індивідуальної характеристики моделі, передачі матеріальної відчутності наочного світу, звучності колориту з переважанням теплих, золотисто-коричневих тонів [портрет Петра I (у крузі), «Петро I на смертному ложі» (1725), портрет С. Г. Строганова (1726) — все в Російському музеї в Ленінграді]. У 1732 арештований у справі про пасквіль на Феофана Прокоповіча, в 1737 засланий до Тобольська. Помер по дорозі із заслання в Москву.
Літ.: Савінов А. Н., І. Н. Никітін, в кн.: Російське мистецтво. Нариси про життя і творчість художників..., М., 1952.
