Никітін Іван Саввіч [21.9(3.10) .1824, Вороніж, — 16(28) .10.1861, там же], російський поет. Народився в сім'ї торговця. Вчився в духовній семінарії (до 1843). Розорення батька змусило Н. стати власником заїжджого двору. У 1859 Н. відкрив книжковий магазин, що став важливим центром літературно-суспільного життя Воронежа. Рання творчість поета (1849—54; друкувався з 1853) відмічена суперечливими тенденціями: він віддав дань релігійно-містичним настроям, ідилічно-споглядальним описам природи, але в деяких його віршах звучали і соціальні мотиви («Тиша ночі», «Помста» і ін.). Творча зрілість Н. відноситься до періоду суспільного підйому середини 50-х гг.; велике значення для формування його світогляду мала революційно-демократична критика, у тому числі статті про нього Н. Г. Чернишевського і Н. А. Добролюбова. У поезії Н. затвердилася тема народного життя: вірші «Бурлака», «Дружина ямщика» «Вулична зустріч» і ін., поема «Кулак» (1857, опубліковане 1858). Безпросвітне життя селян відтворене у вірші «Нічліг в селі», «Орач», «Жебрак», «Поминання» і др.; страждання міської бідноти — у віршах «Кравець», «Мати і дочка». Протестом проти несправедливого суспільного устрою прозвучали вірші «Староста», «Знову знайомі бачення», «Господар», поема «Тарас» (1860, опубліковане 1861). Революційні мотиви характерні для таких популярних віршів Н., як «Ганебно гине наш час!...», «Тяжкий хрест несемо ми, брати...», «Ляже ганебне тиранення» (все вперше опубліковано в 1906). Прозаїчні твори Н. «Щоденник семінариста» (1860, опубліковане 1861) ставило важливу для демократичної літератури проблему формування нової людини. Н. — визнаний майстер російського поетичного пейзажу. З великою повагою писав о Н. М. Горький, назвавши його поетом «... яскравим і соціально значним» («Радянське мистецтво», 1936, 23 червня). Талант Н. високо цінували Л. Н. Толстой, І. А. Бунін, А. Т. Твардовський, М. Ст Ісаковський. До його лірики зверталися багато композиторів (Н. А. Римських корсаків, Р. М. Гліер, С. Монюшко і ін.). У Воронежі відкритий літературно-меморіальний музей Н. (у будинку, де він жив з 1846).
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування) і листів, т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1913—15; Соч., т. 1—4, М., 1960—61; Полн. собр. віршів, М. — Л., 1965.
Літ.: Тонков Ст А., І. С. Никітін. Нарис життя і творчості, М., 1968; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
