Низами Арузі Ахмед ібн Умар (р. народження невідомий, Самарканд, — близько 1160), персидський і таджицький письменник. Був придворним поетом і пісьмоводітелем на службі у правителів Гура і Баміана (Північно-західний Афганістан). У 1156—57 написав книгу «Збори редкостей» («Чотири бесіди»), розділену на введення і чотири глави, що містять 43 розповіді з життя знаменитих пісьмоводітелей, поетів, лікарок і астрологів, без яких, на думку автора немислиме благополуччя трону. Не дивлячись на фактичні помилки, книга є важливим історико-літературним джерелом.
Соч.: Чахар магале, під ред. і з предісл.(передмова) М. Моїна, Тегеран, 1955—57; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Збори редкостей, або Чотири бесіди, М., 1963.
