Нешавськие статути 1454, Нешавськие прівілєї, привілеї, отримані шляхтою від польського короля Казимира IV під р. Нешава (Nieszawa); були видані окремо для Малої Польщі, Великої Польщі, земель Серадзськой, Хелміньськой, Саноцкой і Перемишльськой (у основу лягли привілеї, дані велікопольськой шляхті у вересні 1454 в таборі під Церквіцей). Були отримані в розпал війни Польщі з Тевтонським орденом за підтримку, яку шляхта надала королеві у війні і в його боротьбі з магнатами. Відміняли виняткове право магнатів заміщати вищі державні посади, регулювали судочинство і місцеве управління (що знаходилися в руках магнатів) на користь шляхти. Одночасно Н. с. означали і серйозне обмеження королівської влади. Видання законів, вирішення питань війни і світу могли, згідно Н. с., здійснюватися лише з відома шляхетських сейміков; шляхта звільнялася від суду королівських чиновників (за виключенням особливих випадків). Н. с. частково обмежували права міст (у малопольській редакції був пункт, що поширював юрисдикцію шляхетського суду на міста). З'явилися важливою віхою у формуванні польської шляхетськой «республіки».
Літ.: Historia państwa i prawa Polski, 2 wyd., t. 1, Warsz., 1965.
