Несебир (Несеб'р; до 1934 Месемврія, Месембрія), місто, кліматичний курорт Болгарії (у Бургасськом окрузі). Розташований на березі Чорного моря в 32 км. до З.-В.(північний схід) від Бургаса. Близько 2,5 тис. жителів. Клімат середземноморського типа; літо дуже тепле (середня температура липня 23 °С), зима м'яка (середня температура лютого 2,4 °С), опадів 420 мм в рік. Лікувальні засоби: клімато-солнцелеченіє, морські купання; віноградолеченіє. Лікування хворих із захворюваннями органів дихання нетуберкульозного характеру, нервової системи, серцево-судинної системи, нирок, порушеннями обміну речовин.
Поблизу Н. — курортний комплекс «Сонячний Берег» (1958—59, архітектор Н. Николов і ін.).
Н. — древнє місто. Заснований близько 510 до н.е.(наша ера) (на місці фракийського поселення, що існувало з початку 1-го тис. до н.е.(наша ера)) греками — вихідцями з Мегари і Калхедона. До захвату римлянами в 1 ст до н.е.(наша ера) — крупний торгівельно-ремісничий центр.(центральний) Значення його посилилося знов з 3—4 вв.(століття) н.е.(наша ера) В ранневізантійськоє час місто було важливим економічним, військово-адміністративним і релігійним центром. З 9 ст — у складі Болгарської держави. У 1371 захоплений турками і знаходився під їх владою до звільнення Болгарії від турецького іга в 2-ій половині 19 ст Від античного часу в Н. збереглися залишки міських стенів, порту, театру і ін. споруд. Від середньовічного міста збереглися руїни церкви «Стара митрополія» (6 ст), залишки зміцнень, багаточисельних церков, часто з нарядною візерунковою кладкою і глазурованими керамічними вставками (Іоана Крестітеля, 10 в.; Іоана Неосвяченого, 13—14 вв.(століття), див.(дивися) ілл ; Михайла і Гаврила, 13—14 вв.(століття); Вседержителя, 14 в.; і ін.). Житлові будинки з дерев'яними промовцями верхніми поверхами (19 ст). З 1956 Н. — місто-музей.
Літ.: Борисов А. Д., Найважливіші курорти соціалістичних країн Європи, М., 1967; Данов Хр. М., Западніят бряг на Чорно море в древността, Софія, 1947; Історія на Б'лгарія, т. 1, Софія, 1954; Рашенов А., Месемврійськие ц'ркві, Софія, 1932; Г'л'бов І., Несеб'р і неговіте паметннци, Софія, 1959.
