Немеш (Nemes) Діжі (р. 6.9.1908, Лече), угорський політичний і суспільний діяч, історик, академік Угорської АН(Академія наук) (1964). За походженням робочий. З 1926 член компартії Угорщини. У 1928 секретар ЦК комсомолу. У 1928—31 в тюремному висновку. У 1933 секретар Будапештського комітету компартії. У 1934—1936 член ЦК партії. У 1931—33 і 1936—45 в еміграції в Радянському Союзі. У 1945 повернувся на батьківщину. У 1945—48 секретар Ради профспілок Угорщини. У 1950—53 начальник Головного управління міністерства народної освіти, в 1953—56 директор видавництва «Сикра». У 1956 директор Вищої партійної школи. У 1957—61 головний редактор газети «Непсабадшаг» («Népszabadság»). З 1957 член ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія), з 1959 член Політбюро ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія). У 1961—65 секретар ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія). У 1965—67 директор інституту історії партії, з 1967 ректор Вищої політичної школи при ЦК ВСРП(Угорська соціалістична робоча партія). Автор праць по новій і новітній історії Угорщини, зокрема по історії угорського робочого руху. Голова редколегії тритомної «Історії угорського революційного робочого руху». Премія ним. Кошута (1954).
Соч.: Az Általános Munkásegylet története 1868—1873, Bdpst, 1952; A. Bethlen-kormány külpolitikája 1927—1931-ben, Bdpst, 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Звільнення Угорщини, М., 1957; Угорщина в роки контрреволюції. 1919—1921, М., 1964; Ленін з нами, М., 1970.
