Нейтралітет (йому. Neutralität, від латів.(латинський) neuter — ні той, ні інший), в міжнародному праві політика неучасті у війні, а в мирний час — відмова від участі у військових блоках. Нейтральна держава має право на недоторканість його території, громадян, що не беруть участь у військових діях воюючих сторін, і майна, яке не віднесене до військової контрабанди. Нейтральна держава може захищати свій Н. за допомогою зброї (озброєний Н.).
Н. під час війни поширюється на держави, що не беруть участь у війні після її початку. Країна може зробити спеціальну заяву о Н. (але це не обов'язково). Права і обов'язки нейтральної держави під час війни регламентовані 5-ою і 13-ою Гаагськими конвенціями 1907 про права і обов'язки нейтральних держав в разі сухопутної війни і в разі морської війни. У цих документах забороняються будь-які військові дії які могли б бути розглянуті як сприяння воюючим сторонам. По Женевських конвенціях 1949 нейтральна країна може виступати як покровителька, сприяюча вживанню конвенцій, тобто може, з відома воюючих сторін, посилати санітарні формування для надання допомоги особам, узятим під заступництво воюючих держав відповідно до Женевських конвенцій.
Постійний Н. передбачає зобов'язання держави стримуватися від війни (окрім випадків самооборони), а в мирний час — проводити миролюбну зовнішню політику, не брати участь у військових союзах і коаліціях, не укладати угод, направлених на залучення його до війни. На відміну від держав, що оголосили себе нейтральними під час війни, постійно нейтральні держави зобов'язалися проводити відповідну політику постійно (як у військовий, так і в мирний час). Постійно нейтральними державами є Швейцарія (з 1815) і Австрія (з 1955). Постійний Н. називають договірним, якщо держави проводять відповідну політику на основі міжнародної угоди. У 50—70-і рр. 20 ст велике значення має політика позитивного (або конструктивного) Н., яку проводять багато незалежних держав Азії, Африки, Латинської Америки, що розвиваються, що відображає миролюбний курс їх зовнішньої політики. Часто такий Н. називають нейтралізмом, політикою неучасті в блоках, активним Н. і т.д.
