Нейман Франц Ернст
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нейман Франц Ернст

Нейман (Neumann) Франц Ернст (11.9.1798, Йоахимсталь, Уккермарк, — 23.5.1895, Кенігсберг, нині Калінінград, СРСР), німецький фізик. Член АН(Академія наук) в Берліні (1858), член-кореспондент Петербурзької АН(Академія наук) (1838). Професор Кенігсбергського університету (з 1828). Основні праці по математиці фізику, оптику, електродинаміці і кристалофізиці. У 1845—47 побудував теорію електромагнітної індукції, в якій вивів перше математичне вираження закону електромагнітній індукції. Досліджував явища віддзеркалення, заломлення і подвійного променезаломлення світла. Запропонував теорію пружних властивостей кристалів, встановив зв'язок симетрії фізичних властивостей кристала з симетрією його форми (так званий Неймана принцип ) .

 

  Соч.: Gesammelte Werke, Bd 1—3, Lpz., 1906-28.