Нгуєн Чай (Nguyen Trai) (1380—1442), в'єтнамський поет, державний діяч. Національний герой В'єтнаму. У 1418—27 разом з Ле Лої очолив народну озброєну боротьбу проти військ китайської династії Мін, що окупувала в 1407 Дайвьет (назва В'єтнаму в середні віки). Страчений по помилковому звинуваченню. Основоположник поезії на розмовній в'єтнамській мові. Його «Збірка віршів на рідному мові» — філософська і пейзажна лірика, пронизана гіркотою краху політичних задумів. У «Великій відозві на те, що замиряє китайців» (428) виявилася увага до народу, що страждав під гнітом завойовників. У листах до китайських воєначальників і відозвах Н. Ч. виступає як видатний публіцист. Відомий як географ («Опис земель держави»), історик («Діяння государя з Ламшона»). Стояв на чолі перебігу суспільної думки, який, формуючись в рамках конфуціанство, розробляло демократичні і соціально-утопічні ідеї.
Літ.: Суан Зьеу, Великий поет В'єтнаму, «Іноземна література», 1960 № 12; Фам Ван Донг, Наш національний герой, «Літературна газета», 1963, 19 янв.(січень)
