Нгуєн Зу
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нгуєн Зу

Нгуєн Зу (Nguyen Du) (1765 село Тьен-дьен, провінція Хатінь, — 16.9.1820, Хюе), в'єтнамський поет. Служив воєначальником в 1783—89, потім до закінчення Тейшонов повстання ховався в селі. При династії Нгуєнов з 1802 займав видні пости. У ранній ліриці (вірш «Відповідь хлопця з майстерні гостроверхих капелюхів в Тьендієн») помітні відхід від канонів класичної поетики і близькість до фольклору. Основний твір — оповідна і одночасно лірико-епічна поема «Стогону понівеченої душі» (або «Ким, Ван і Кьеу») — вершина в'єтнамської середньовічної літератури; у поемі дана широка панорама феодального суспільства, а також внутрішнього світу людини. У поетичному творі «Все живе» Н. З., виходячи з ідей буддизму, осмислює драматизм своєї епохи. Збірка «Всілякі записи про подорож на Північ» (1813—14) розкриває патріотичні устремління Н. З.

загрузка...

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Все живе. Сб. віршів, М., 1965.

  Літ.: Никулін Н., Великий в'єтнамський поет Нгуєн Зу, М., 1965.

  Н. І. Никулін.