Націоналісти, контрреволюційна монархічна партія російських поміщиків і чиновників. У 3-ій Державній думі виділилася на початку 1908 із загального блоку правих в окрему фракцію (20 чіл.), що складалася в основному з депутатів південно-західної губернії. 25 жовтня 1909 фракція Н. злилася з фракцією партії помірно правих (утвореною 19 квітня 1909) в загальну фракцію «Росіяни Н.» (близько 100 чіл.). 31 січня 1910 утворилася єдина партія «Всеросійський національний союз» — голова партії і фракції П. Н. Балашов, лідери — П. Н. Крупенський, В. А. Бобрінський (див. Бобрінськие ) , М. О. Меньшиков, Ст В.Шульгин . В лютому 1910 був відкритий Всеросійський національний клуб, що примикав до Н. Главной завданням Н. був захист привілеїв дворянства і поміщицькою власності, впровадження в свідомість мас ідеології войовничого націоналізму під гаслом «Росія для росіян». Програма Н. своділась до крайнього шовінізму, антисемітизму, вимоги русифікації національних околиць. Спроби Н. привернути на свій бік широкі круги громадськості успіху не мали; діяльність їх фактично обмежувалася думською фракцією (у 3-ій Державній думі Н. налічувався 91 чіл., у 4-ій — 119 чіл.). У квітні 1911 в 3-ій Державній думі від Н. відкололася група т.з. незалежних Н. (16 чіл.), а на початку 1915 — «прогресивні Н.», що увійшли до складу «Прогресивного блоку» . Після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 партія припинила своє існування.
Літ.: Лодигин А., Націоналісти і інші партії, СП(Збори постанов) Би, 1912; Націоналісти в 3-ій Державній думі, СП(Збори постанов) Би, Аврех А. Я. Столипін і третя Дума, М., 1968.
