Натиск
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Натиск

Натиск в гідравліці, лінійна величина, що виражає питому (віднесену до одиниці ваги) енергію потоку рідини в даній крапці. Повний запас питомої енергії потоку Н (повний Н.) визначається Бернуллі рівнянням :

де z — висота даної крапки над плоскістю відліку, p v — тиск рідини, поточної із швидкістю v , g — питома вага рідини, g — прискорення сили тяжіння. Два перших доданків тричлена визначають собою суму питомих потенційних енергій положення ( z ) і тиску ( p v / g), тобто повний запас питомої потенційної енергії, називається гідростатичним Н., а третій доданок — питому кінетичну енергію (швидкісний Н.). Уздовж потоку Н. зменшується. Різниця Н. у двох поперечних перетинах потоку реальної рідини H 1 H 2 = h v називається втраченим Н. Прі русі в'язкої рідини по трубах втрачений Н. обчислюється за формулою Дарсі (див. Гідродинамічний опір ). При проектуванні гідротехнічних споруд розрахунковий Н. вибирається відповідно до поставленим завданням. Наприклад, для гребель Н., що діє з боку верхнього б'єфу, буде глибина води у верхньому б'єфі. У завданнях по виділенню рідини або газів з отворів за Н, що діє. приймають глибину занурення так званого центру тяжіння площі отвору (при виділенні рідини) або перепад тиску (при виділенні газу). У ГЕС(гідроелектростанція) розрізняють Н. брутто (різниця відміток верхнього і ніжнего б'єфів) і Н. нетто, рівний Н. брутто за вирахуванням втрат Н. на гідравлічний опір.

  Літ.: Чугаєв Р. Р., Гідравліка, 2 видавництва, М., 1971; Довідник по гідравлічних розрахунках, під ред. П. Р. Кисельова, 4 видавництва, М. — Л., 1972.

  П. Р. Кисельов.