Насосна установка, комплекс пристроїв, що включає, як правило, насосний агрегат, трубопроводи, що підводять (всмоктуючі) і відводять (нагнітальні), резервуари для рідини, а також арматуру (засувки і пр.), контрольно-вимірювальні і ін. прилади (у тому числі для сигналізації і автоматичного управління).
Н. в. бувають постійні, тимчасові і короткострокові, в яких часто застосовують пересувні насосні агрегати і гнучкі шланги замість металевих труб. Н. в. класифікують також за призначенням: будівельні, водопровідні, каналізаційні і ін. За наявності декількох агрегатів розрізняють Н. в. з роздільною, паралельною і послідовною роботою насосів.
Найважливіші технічні показники, характеризуючі Н. в. ( мал. ): геометричні висоти всмоктування h г , вс і нагнітання h r , н , складові повну висоту подачі рідини h г , тиск на поверхнях рідини в приймальному p 1 і напірному p 2 резервуарах, діаметри і довжини трубопроводів, що підводять і відводять, а також паспортні дані про насосний агрегат. Режим роботи Н. в. встановлюється в результаті взаємодії насосного агрегату з ін. основними її елементами і завжди характеризується рівністю натиску насоса тому натиску, який долається в даних умовах (з врахуванням h r , втрат натиску в трубопроводах h w і різниці тиску p 2 — p 1 ) . Зміна режиму експлуатації Н. в. може відбуватися під впливом різних чинників (збільшення p 2 h w , h r і ін.) або цілеспрямовано, шляхом вживання того або іншого способу регулювання (наприклад, шляхом зміни частоти обертання валу насоса).
Для нормальної (стійкого, надійного) дії Н. в. необхідно, щоб висота розташування насоса над поверхнею захоплюваної ним рідини не перевищувала допустимої висоти всмоктування. Автоматизація пуску, зупинки, захисту від аварій і ін. процесів супутніх дії Н. в., досягається за допомогою відповідних реле (рівня, тиску, теплового і ін.), контакторів, магнітних пускачів і пр. пристроїв.
Літ.: Турк Ст І., Насоси і насосні станції, 2 видавництва, М., 1961; Лобачев П. Ст, Насоси і насосні станції, М., 1972.
