Насирова Халіма (р. 29.12.1913, кишлак Таглик, поблизу Коканда, нині Ферганська область), узбецька радянська співачка (сопрано), народна артистка СРСР (1937). Вчилася в Бакинському театральному технікумі (1924—27), в узбецькій оперній студії Московської консерваторії (1934—37). Творчу діяльність почала в 1927 як драматична актриса (Театр ним. Хамзы), потім працювала в музично-драматичному театрі. З 1939 провідний соліст Узбецького театру опери і балету ним. А. Навої. У своєму мистецтві співачка уміло поєднує навики і прийоми російської класичної вокальної школи з національною своєрідністю тембрового звучання. Кращі партії: Лейлі, Гюльсара («Лейлі і Меджнун», «Гюльсара» Гліера і Садикова), Син Дун-фан («Улугбек» Козловського), Зухра («Тахир і Зухра» Джалілова і Бровцина), Майсара («Витівки Майсари» Юдакова), Кармен («Кармен» Бізе) і ін. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Державна премія СРСР (1942, 1951) і Узбецької РСР ним. Хамзы (1971). Нагороджена 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Сонце над Сходом. [Записки актриси], М., 1962.
