Наріманов Наріман Кербалай Наджаф огли [2(14) .4.1870, Тбілісі, — 19.3. 1925, Москва], радянський державний і партійний діяч, письменник, публіцист. Член Комуністичної партії з 1905. Народився в сім'ї дрібного торговця. Закінчив Горійськую вчительську семінарію (1890) і медичний факультет Новоросійського університету (Одеса, 1908). Працював вчителем, потім лікаркою (Баку, Тбілісі). У 1905 вступив в соціал-демократичну організацію «Гуммет», займався публіцистичною діяльністю, переклав азербайджанською мовою Програму РСДРП. У 1909 арештований, висланий до Астрахані. З 1913 вів партійну роботу до Баку. У 1917 голова комітету «Гуммет» і член Бакинського комітету РСДРП (б), редактор газети «Гуммет». Весной 1918 комісар міського господарства Бакинського раднаркому. З 1919 завідувач Близькосхідним відділом НКИД РРФСР, заступник наркома РРФСР. У 1920 голова Азербайджанського ревкома, голова СНК(Рада Народних Комісарів) Азербайджанською РСР. Член радянської делегації на Генуезькій конференції (1922). З 1922 голова Союзної Ради ЗСФСР і один з голів ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Член Кавказького бюро ЦК РКП (б), Закавказького краєвого комітету партії. Делегат 12-го (1923) і 13-го (1924) з'їздів РКП (б), на яких обирався кандидатом в члени ЦК. Н. — творець першої в Азербайджані народної бібліотеки-читальні з літературою на рідній мові (1894); автор підручників азербайджанської і російської мови, перекладач «Ревізора» Н. Ст Гоголя. Його драма «Неуцтво» (1894), комедія «Шамданбек» (1895), перша історична трагедія в азербайджанській літературі «Надіршах» (1899) направлені проти феодальних порядків. У реалістичному романі «Бахадур і Сона» (ч. 1—2, 1896), що оповідає про трагічну любов, засуджуються національні забобони. У літературно-критичних статтях Н. розглядав проблеми реалізму. Автор спогадів про Ст І. Леніне. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Соч.: Есерлері, Баки, 1956; Мегалелер ве нітглер, ч. 2, Баки,1971; Собр. соч.(вигадування), т. 1—2, М. — Л., 1926; Про Ст І. Леніне, Баку, 1957; Статті і листи, М., 1925; Бахадур і Сона. Повести і п'єси, М., 1971.
Літ.: Казієв М., Н. Наріманов, Баку, 1970; Активні борці за Радянську владу в Азербайджані, Баку, 1957; Меммедов Ст, Неріман Неріманов, Баки, 1957; Кочерлі Ф., Неріман Неріманов, Баки, 1965; Еhмедов Т., Неріман Нерімановун драматуркиjаси, Баки, 1971; Bajрамов Ф., Неріман Неріманов (1870—1970). Бібліографіjа костерічи, Баки, 1972.
