Нарочніцкий Олексій Леонтьевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нарочніцкий Олексій Леонтьевіч

Нарочніцкий Олексій Леонтьевіч [р. 3(16) .2.1907, Чернігів], радянський історик, академік АН(Академія наук) СРСР (1972), дійсний член АПН(Агентство друку Новини) СРСР(Академія педагогічних наук СРСР) (1968), заслуженого на діяча науки РРФСР. Член КПРС з 1961. Закінчив Київський університет (1930). У 1946—60 старший науковий співробітник інституту історії АН(Академія наук) СРСР, в ті ж роки спочатку доцент, потім (з 1955) професор Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1949—60 завідувач кафедрою нової історії Московського педагогічного інституту ним. В. П. Потемкина. З 1960 завідувач кафедрою нової і новітньої історії Московського педагогічного інституту ним. В. І. Леніна. З 1962 головний редактор журналу «Нова і новітня історія». З 1974 директор інституту історії СРСР АН(Академія наук) СРСР. Фахівець з питань міжнародних відносин і колоніальної політики європейських держав і США на Далекому Сході в 19—20 вв.(століття), історії буржуазних революцій і міжнародних відносин в Європі 18—19 вв.(століття), зовнішній політиці Росії 18—19 вв.(століття) і СРСР, історіографії. У числі наукових робіт Н. — капітальна монографія «Колоніальна політика капіталістичних держав на Далекому Сході. 1860—1895» (1956). Н. — один з основних авторів «Історії дипломатії» (т. 1, 1941; Державна премія СРСР, 1942; 2 видавництва, т. 1, 1959) і ін. колективних праць, у тому числі підручників для вузів. З 1957 експерт-консультант МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР, радник 1-го класу. Член комісії з видання дипломатичних документів при МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР, відповідальний редактор 1—8 тт. публікацій «Зовнішня політика Росії XIX і початки XX століть» (1960—72). Брав участь в багатьох міжнародних конгресах істориків. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

загрузка...

 

А. Л. Нарочніцкий.