Народна партія Панами (НПП; Partido del Pueblo de Panama), створена 4 квітня 1930 в результаті злиття окремих комуністичних груп, що існували з 20-х рр.; спочатку називалася Комуністичною партією Панами. У 1935 була прийнята в Комінтерн. Проте відсутність в партії твердого керівного ядра і значний вплив троцькізму привели до гострої внутріпартійної боротьби, що закінчилася в 1937 розпадом партії. Лише у 1943 в умовах підйому демократичного руху в країнах Латинської Америки ветеранам комуністичного руху (Крістоваль Сегундо, Хосе дель Кармен Туньон і ін.) і представникам молодого покоління комуністів (Уго Віктор Еськала і ін.) удалося скликати з'їзд, на якому було прийнято рішення про відтворення партії під назвою НПП. Проте керівництво партії на чолі з Сельсо Солано, що знаходилося під впливом ідей американського ревізіоніста Е. Браудера, стало проводити правоопортуністичну лінію. До 2-го з'їзду (1948) продовжувалося подальше поглиблення правоопортуністичних помилок, проте, спираючись на здорові сили НПП, з'їзд ухвалив бойову резолюцію, що закликає до боротьби із засиллям монополій США і місцевої олігархії в Панамі. У 1951 на 3-м-коді з'їзді опортуністична лінія С. Солано була рішуче засуджена, він і його прибічники виключені з партії. На з'їзді, що відбувся в тому ж році 4-м-коду, партії були прийняті програмна декларація і статут НПП, вибрано нове керівництво. З'їзд підтвердив вірність ідеологічним і організаційним ленінським принципам, 3-й і 4-й з'їзди почали новий етап в розвитку комуністичного руху в країні. У 1953 уряд ухвалило закон, караючий комуністичну діяльність тюремним висновком. Антикомуністична пропаганда, арешти лідерів НПП, розгром парторганізацій, репресії проти комуністів — все це перешкоджало зростанню партії, її впливу в масах. Пленум ЦК НПП, що відбувся в жовтні 1962, дав розгорнутий аналіз внутрішньополітичної обстановки в країні і визначив завдання партії в революції. Вважаючи головним ворогом Панамського народу імперіалізм США і місцеву олігархію, пленум висунув як головну мету боротьби народу ліквідацію панування місцевої олігархії і створення національного демократичного народного уряду і роз'яснив, що лише такий уряд може успішно боротися із засиллям монополій США, за націоналізацію Панамського каналу, за національний суверенітет, 5-й з'їзд НПП (вересень 1968) підтвердив правильність політичної лінії партії, направленої на об'єднання всіх прогресивних і патріотичних сил країни, вказав на необхідність посилення роботи з середніми верствами населення. Одночасно були засуджені що мають місце серед певної частини міської дрібної буржуазії авантюристської тенденції до розв'язування озброєних конфліктів з поліцією і військами США. НПП виступає на підтримку антиімперіалістичних заходів, що проводяться патріотично налагодженими військовими на чолі з генералом О. Торріхосом Еррерой, такими, що прийшли до влади після державного перевороту в жовтні 1968. Делегації НПП брали участь в міжнародних Нарадах комуністичних і робочих партій (1957, 1960 і 1969, Москва). НПП схвалила документи, прийняті на цих нарадах. НПП будується згідно статуту за принципом демократичного централізму. Найвищий орган партії — з'їзд; між з'їздами всією діяльністю партії керує ЦК, який обирає зі свого складу Політбюро і Секретаріат. Генеральний секретар ЦК НПП — Р. Д. Соусу . ЦО(центральний орган) партії — газета «Унідад» («La Unidad»; видається 2 рази в місяць).
Літ.: Partido del Pueblo, Documentos historicos, Panama, 1971.
