Народна партія Ірану (НПІ; Хезбе тудейе Іран, Туде), створена в жовтні 1941. Є спадкоємицею і продовжувачем Іранській комуністичній партії . На 1-ій конференції партії (1942) була прийнята тимчасова програма і вибрані керівні органи. У меджлісі 14-го скликання (1944) НПІ була представлена 8 депутатами, 1-й з'їзд партії (серпень 1944) прийняв програму і статут, вибрав ЦК і Контрольну комісію ЦК НПІ, висунув завдання: зміцнення національної незалежності і суверенітету Ірану, боротьба проти підступів імперіалізму, рівноправна співпраця Ірану зі всіма країнами, боротьба за мир, за забезпечення демократичних прав і свобод, 8-годинний робочий день, ухвалення закону про працю, безвідплатна передача селянам державних земель, проведення аграрної реформи на користь трудового селянства і т.д. Програмні гасла НПІ зустріли підтримку в народних масах. До початку 1946 НПІ налічувала понад 50 тис. членів (25 тис. в 1944).
В 1946, в умовах придушення національно-демократичного руху в Ірані, партійні комітети і клуби НПІ були розгромлені, газети і журнали закриті, керівні діячі і активісти партії кинуті у в'язниці, 2-й з'їзд партії (квітень 1948) визнав необхідним активізувати боротьбу проти планів США і Великобританії, направлених на експлуатацію Ірану як аграрно-сировинний придаток іноземних монополій, і перетворення його на військово-стратегічний плацдарм; з'їзд прийняв новий статут. У лютому 1949, використавши провокаційний замах на шаха, власті оголосили НПІ поза законом. Партійні організації були розгромлені, багато членів НПІ піддалися репресіям. Партія вимушена була продовжувати боротьбу в умовах підпілля. В період підйому національно-визвольного руху і боротьби за націоналізацію нафтовій промисловості в 1951—53 НПІ легалізувала свою діяльність і йшла в авангарді демократичних і патріотичних сил, що боролися проти колонізаторів, організовувала мітинги і демонстрації, в яких брало участь до 100 тис. чіл. Після державного перевороту в серпні 1953 НПІ знов піддалася репресіям, 14-й пленум ЦК (1971) призвав партію до боротьби за створення національно-демократичного уряду, який повинен проводити політику світу і дружби народами, забезпечити справжню політичну і економічну незалежність країни, надати демократичні права і свободи, добиватися підвищення добробуту народних мас.
Делегації НПІ брали участь в роботі Нарад представників комуністичних і робочих партій (1957, 1960 і 1969, Москва). НПІ схвалила документи, прийняті цими нарадами. НПІ будується за принципом демократичного централізму. Найвищим органом партії є з'їзд; між з'їздами роботою партії керує ЦК, який обирає зі свого складу Виконавче бюро. Перший секретар ЦК НПІ — Ірадж Іськендері (з 1971). ЦО(центральний орган) партії — газета «Мардом» («Народ»), теоретичний журнал «Дена» («Світ»).
