Нарва, місто республіканського підпорядкування в Естонській РСР. Розташований на лівому березі р. Нарва, в 14 км. від її гирла, навпроти Івангорода . Же.-д. станція на лінії Ленінград — Талін, в 210 км. к В. від Таліну. Населення 66 тис. чіл. (1973; 20 тис. в 1939).
Вперше згадується в 1171 в Новгородському літописі. На початку 13 ст відома як сіло Нарвія. У 1220—1346 Н. належала Данії, а потім (до 1558) — Лівонському ордену . Під час Лівонськой війни 1558—83 була узята російськими військами (11 травня 1558), а в 1581 захоплена Швецією. На початку Північної війни 1700—21 російська армія обложила Н., але 19 листопада в Нарвській битві 1700 була розбита шведськими військами. 9 серпня 1704 російські війська узяли Н. После підстави фортець Кронштадт і Свеаборг Н. втратила своє стратегічне значення. У 1704—22 місто повіту (пізніше позаштатний) Петербурзької губернії. До середини 19 ст — крупний центр текстильної промисловості. В період Революції 1905—07 утворений Нарвський комітет РСДРП. У 1912—14 видавалася газета «Кийр» («Промінь») — орган естонської організації більшовиків. Радянська влада встановлена 25 жовтня (7 листопада) 1917. У лютому — березні 1918 загонів Червоної Армії зупинили під Н. наступ кайзерських військ, які окуповували місто з 4 березня по 28 листопада 1918. 29 листопада в Н. проголошена Естонська радянська республіка (див. Естляндськая трудова комуна 1918—19). З січня 1919 у складі буржуазної Естонії. З 21 липня 1940 місто Естонської РСР, що увійшла 6 серпня 1940 до складу СРСР. З 17 серпня 1941 по 25 липня 1944 Н. була окупована німецько-фашистськими військами, які зруйнували місто. У роки післявоєнних п'ятирічок повністю відновлена і упорядкована. Архітектурні пам'ятники: Нарвський замок 13—15 вв.(століття) з баштою «Довгий Герман» (1535), фрагменти міських зміцнень 14 ст, ратуша (нині Палац піонерів ним. В. Кингисеппа; бароко, 1668—71, архітектор Р. Тейфель), житлові будинки 17 ст і бастіони (камінь, земля) міські зміцнень 2-ої половини 17 ст Ведеться будівництво житлових будинків (у тому числі на вул. Пушкіна, Ракверськой, Анвельді, Таллінськом шосе) і громадських будівель (Палац культури ним. 50-летия Великого Жовтня, 1967, Палац культури енергетиків, 1974, — обидва по типових проектах).
Головні галузі промисловості міста — енергетична, текстильна, виробництво будматеріалів. Розвинене машинобудування. У Н. одне з найбільших бавовняно-паперових підприємств СРСР — Кренгольмськая мануфактура . Поблизу міста побудовані Прибалтійські ГРЕС(державна районна електростанція), Естонська ГРЕС(державна районна електростанція), що працюють на місцевих сланцях. Є заводи залізобетонних виробів, комбінат будматеріалів, ливарно-механічний завод, підприємства деревообробної і харчової промисловості. Політехнікум. Історичний музей.
Літ.: Петров А. Ст, Місто Нарва, СП(Збори постанов) Би, 1901; Косточкин Ст, Нарва, М., 1948; Кривошиїв Е. П. і Міхайлов До. Р., Нарва. Путівник, 3 видавництва, Талін, 1972.
