Накочення грунту
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Накочення грунту

Накочення грунту , вирівнювання і ущільнення поверхневого шару грунту катками польовими ; агротехнічний прийом в системі передпосівної і післяпосівної обробки заздалегідь зораного або розпушеного грунту. П. п., що проводиться до посіву, запобігає випару вологи з нижніх шарів рихлого грунту і підсилює конденсацію водяної пари у верхньому шарі; сприяє рівномірною закладенню насіння, особливо дрібносем'яних культур (льону, трав); забезпечує капілярне піднімання вологи до насінного ложа; запобігає осіданню грунту після появи сходу; створює умови для її кращого прогрівання, з чим пов'язана поява дружного сходу, посилення мікробіологічної діяльності і накопичення живильних речовин в легкорозчинній формі. П. п., що проводиться після посіву, сприяє кращому контакту насіння з грунтом і дружнішій появі сходу. Услід за П. п. в цілях запобігання випару вологи з поверхні грунту проводять боронування легкими боронами. Накочення застосовують також для осадження рослин озимих культур і трав при випинанні у них вузла кущіння після несприятливої зимівлі, перед заорюванням сидеральних культур для кращого закладення зеленої маси і в ін. випадках. Вибір типа катка залежить від мети накочення і грунтово-кліматичних умов.

  Ст І. Рум'янців.