Наклеп, в кримінальному праві злочин проти особи, що полягає в поширенні свідомо помилкових вигадок ганебних інша особа. Для визнання діяння До. необхідно, щоб винен знав, що поширює саме помилкові відомості, направлені на підривання репутації потерпілого, причому досить, щоб подібні відомості були повідомлені ним хоч би одній людині. По радянському праву обставинами, що обтяжують відповідальність, є: поширення помилкових, ганебних вигадок особою, раніше вже судимим за наклеп; поширення наклепницьких вигадок в друкарському або іншим способом розмноженому творі; поширення свідомо помилкових вигадок, сполучених із звинуваченням в здійсненні державного або іншого тяжкого злочину. Карається позбавленням волі або виправними роботами на строк до 1 року або штрафом до 50 крб., або покладанням обов'язку загладити заподіяну шкоду, або суспільним осудом. При обтяжливих обставинах може бути застосоване позбавлення волі на строк до 5 років (наприклад, УК(Кримінальний кодекс) РРФСР, ст. 130). Поділа про До. без обтяжливих обставин збуджуються лише за скаргою потерпілого (див. Приватне звинувачення ) і підлягають припиненню в разі його примирення з підсудним до видалення суду для постанови вироку. У виняткових випадках, вказаних законом, справа про До. може бути збуджено прокурором і за відсутності скарги потерпілого. Поширення дійсних, хоча і ганебних відомостей (т.з. дифамація ) немає за радянським законодавством складом злочину.
